За час реалізації проєкту ми обладнали 25 навчальних класів, у яких згодом складали НМТ всі українські діти, що перебували в Туреччині. Ми забезпечували медичні страхові поліси, необхідні обстеження та лікування. Всі ці витрати Фонд покривав самостійно. Ми намагалися зробити перебування дітей максимально безпечним, стабільним і наближеним до нормального життя.
Проблеми та помилки були. Про ті, про які ми знали, ми повідомляли відповідальних осіб. Про деякі факти дізналися значно пізніше, а про частину, ймовірно, не знаємо й досі.
Перевірками умов перебування, виховання та догляду за дітьми займалися обласна державна (військова) адміністрація та Офіс Омбудсмена. У разі виявлення порушень адміністрація інформувала соціальні служби та Національну поліцію. Фонд не мав права здійснювати перевірки виховання чи догляду за дітьми або будь-яким чином втручатися в діяльність закладів та вихователів.Співробітники Фонду спілкувалися з дітьми через супроводжуючих осіб і виключно в їхній присутності. Наприклад, організовуючи заходи, працівники Фонду не зверталися до дітей напряму — лише через вихователів.
Фонд надавав лише матеріальну та фінансову допомогу: забезпечував фінансування проживання, харчування, логістики, закупівлі необхідних речей, побутових витрат дітей та супроводжуючих осіб, дозвілля, а також інших узгоджених організаційних процесів. Повноваження Фонду були визначені та зафіксовані документально.
Безпеку дітей на території Туреччини — зокрема охорону, присутність поліцейських, режим перебування дітей у готелі, узгодження персоналу, якого наймав готель, — забезпечувала приймаюча сторона в особі Міністерства сім’ї, праці та соціальних послуг Туреччини. На території готелю, де жили діти, цілодобово перебували представники Міністерства, залучені ними психологи та інші фахівці.
Ми теж допускали помилки — зокрема через брак досвіду. Масштаб і концентрація проєкту в одному місці відкрили нам інший бік сиротинства — системні проблеми, які супроводжують дітей незалежно від того, перебувають вони в евакуації чи в українських інтернатах.
Ще під час евакуації ми зрозуміли: точково виправити ситуацію неможливо. Потрібно працювати із системою. Ми поставили собі за мету допомагати дітям отримувати головне — дім, сім’ю, стабільність.
Ми дякуємо журналістам “Слідства.Інфо” за підняття теми, яка постійно лишається поза увагою. Ми можемо не погоджуватися з окремими формулюваннями чи інтерпретаціями, але важливо визнати: фільм “Державні діти” привернув увагу до проблем, які з різних причин могли бути недооціненими або непоміченими у той момент, коли вони відбувалися.
У найближчий місяць ми залучимо українських і міжнародних експертів у сфері захисту дітей для оновлення наших внутрішніх політик, процедур і стандартів. Ми готуємо White Paper — документ, який допоможе нам узгодити роботу з найкращими міжнародними практиками у сфері безпеки, супроводу дітей, реагування на порушення прав, етики фандрейзингу та організації гуманітарних проєктів.
Ми також уважно вивчимо всі описані у фільмі випадки та зробимо все можливе для їх вирішення — там, де це дозволяють закон, обставини та інтереси дітей, незалежно від того, хто саме був відповідальний у той момент.Ми прагнемо зробити життя дітей кращим. І водночас прагнемо ставати кращими самі.
Фонд продовжує працювати в цьому напрямі та відкритий до співпраці з державними органами, експертами й усіма, хто працює заради майбутнього українських дітей.