Водночас ми вважаємо важливим нагадати контекст, у якому з’явилася наша ініціатива. У найтяжчі дні березня 2022 року, коли російські танки вже підходили до Дніпропетровщини і майбутнє країни було під загрозою, ми взяли на себе відповідальність за тих, хто не міг захистити себе сам. Тоді, на прохання держави, ми допомогли евакуювати понад 1000 дітей-сиріт у перший місяць повномасштабної війни.
Український підприємець Руслан Шостак особисто погодився допомогти державі та домовився з Турецькою стороною про прийом дітей.
Це була найбільша централізована евакуація дітей за час війни. Протягом трьох років ми повністю забезпечували їх проживання, навчання, догляд і реабілітацію в Туреччині. Це тисяча врятованих доль — і це єдиний справжній критерій ефективності нашого проєкту. Ми не витратили на це жодної гривні державних коштів, а сукупна підтримка українського бізнесу та небайдужих людей перевищила 10 мільйонів євро.
Коли журналісти «Слідства» звернулися до нас, засновник фонду Руслан Шостак відкрито відповів на їхній запит і дав інтерв’ю. На жаль, під час комунікації ми зіткнулися з ознаками упередженого підходу: емоційна тональність питань, маніпулятивний добір документів і сам формат розмови, що нагадував допит, а не журналістське інтерв’ю.
У нас склалося враження, що журналістів цілеспрямовано «підживлювали» викривленою інформацією, а оприлюднення державного звіту, який був підготовлений на запит Уповноваженого Верховної Ради з прав людини після його перевірки на третій рік перебування українських дітей у Туреччині, стало частиною цієї кампанії.
Щоб уникнути маніпуляцій, ми здійснили повний запис розмови з журналістами і готові оприлюднити його, якщо це буде необхідно.
Щодо «антикризового плану», на якому акцентують автори матеріалу. Він з’явився як прямий наслідок тієї упередженості, яку ми відчули під час комунікації. Усвідомлюючи ризик перекручування фактів, ми розробили стратегію захисту репутації проєкту.
Документ містить пункти про поширення перевірених фактів та допомогу журналістам, щоб вони могли об’єктивно розібратися в ситуації, а не спиратися на чиїсь маніпулятивні інтерпретації. Сам факт того, що існування комунікаційної стратегії подається як «компромат», лише підтверджує нашу тезу про заангажованість авторів матеріалу.
Також ми дійсно комунікували з людьми, які працювали над проєктом зсередини або були нашими партнерами, — щоб вони могли донести правдиву інформацію до суспільства у разі виходу необ’єктивного матеріалу.
Ми пишаємося проєктом «Дитинство без війни» і готові захищати правду. Ми переконані, що порятунок дітей — це обов’язок кожного, кому небайдужа доля України.
Фонд звертається до медіа, блогерів, партнерів, учасників проєкту та всіх небайдужих людей із проханням перевіряти інформацію та факти, викладені у матеріалі.