Благодійний фонд Руслана Шостака розпочинає роботу над системними змінами процесу усиновлення

2400 українських родин стоять в черзі на усиновлення, але не можуть усиновити дитину. Фонд Шостака розпочинає роботу над системними змінами в питаннях усиновлення на місцях

Протягом трьох років наш Фонд реалізовував безпрецедентний за масштабом гуманітарний проєкт "Дитинство без війни". Ми не просто фінансували проєкт – ми прожили його. Ми отримали унікальний, часом болісний, досвід та глибоку практичну експертизу, зіткнувшись віч-на-віч з кожною проблемою: від екстреної евакуації до юридичних колізій, медичних викликів та щоденних операційних завдань.

Цей досвід дав нам не лише розуміння викликів, але й чітке усвідомлення: механізми роботи з дітьми-сиротами і процеси усиновлення в країні сповнені системних провалів та вузьких місць, які десятиліттями заважають тисячам дітей знайти сім'ї, а тисячам родин – прийняти їх.

Відразу після завершення проєкту “Дитинство без війни” ми розпочали глибокий аналіз, що включає вивчення ефективності управління в системі опіки, аналіз законодавчого регулювання та застосування найкращого міжнародного досвіду в умовах України. Ми маємо чітко розуміти, що не працює і чому, перш ніж пропонувати, як це виправити.

Вже сьогодні ми бачимо, що ключова проблема – не у відсутності бажаючих усиновити чи браку коштів. Проблема – у застарілій, непрозорій та подекуди паралізованій бюрократичній системі на місцях, яка не захищає дитину, а керує нею.

В Україні понад 15000 дітей можуть бути усиновлені, водночас на обліку перебувають майже 2400 родин, що готові їх прийняти. Але система не дає їм зустрітися.

Тисячі дітей "зависають" у закладах без статусу, який дозволяє усиновлення. Це відбувається через брак спеціалізованих суддів, перевантаженість служб у справах дітей та повільну судову тяганину.

Дані про дітей досі ведуться у паперовому вигляді, а кандидати в усиновлювачі змушені проходити складний географічний квест від місцевого до центрального рівня, щоб знайти дитину.

Процедури навчання для усиновлювачів покладені лише на державу. Вони є негнучкими та незручними для працюючих людей, хоча ГО та фонди готові надавати цю послугу якісно та в зручному форматі.

Ми бачимо ці проблеми не як вирок, а як список конкретних завдань. Три роки ми займались кризовим реагуванням – допомагали дітям, позбавленим батьківського піклування відчути себе в безпечному місці в найскладніші для України роки. Зараз ми переходимо до системної роботи над питаннями захисту дітей, опіки та усиновлення в Україні.

На основі дослідження та нашого практичного досвіду, наприкінці 2025 року Фонд презентує детальний План дій на 2026 рік. Це буде наша публічна дорожня карта системних змін.

Ми переконані, що безпека і розвиток дітей, цивілізоване, прозоре та швидке усиновлення – це питання національної безпеки та нашого майбутнього. Наш Фонд готовий інвестувати в це свій досвід, ресурси та експертизу.