Вона стала «ангелом доброти» для дітей, які постраждали від війни.

Яна Шермук, яка знайшла притулок у Туреччині зі своїми трьома дітьми та сімома сиротами, яких вона опікує, через війну між Росією та Україною, несе свої надії на мир у майбутнє в Анталії, яку вона описує як «безпечне середовище».

41-річний Шермук, який мешкає в місті Кривий Ріг, відомий у своїй країні, Україні, завдяки асоціації, яку він заснував для людей з особливими потребами.

Шермук, мати трьох дітей, яка працює заради дітей через ініціативи громадянського суспільства та прагне створити для них краще життя, а також підтримує людей з інвалідністю, продовжувала свою роботу навіть попри жахливі реалії війни.

Яна Шермук, яка взяла двох дітей як «прийомна мати», незадовго до початку війни додала до своєї родини ще п'ятьох дітей, але життя її родини перетворилося на кошмар через вибухи бомб одна за одною.

Оскільки її чоловік був солдатом на передовій, Шермук піклувалася про своїх дітей у суворих умовах війни, а коли конфлікт загострився, вона планувала покинути країну.

Шермук звернувся до Фонду допомоги Руслана Шостака, який реалізує проект «Дитинство без війни» з евакуації дітей, постраждалих від війни, з країни.

Співчутливу жінку та її дітей доставили до Туреччини три тижні тому в рамках евакуації, яку здійснили зусиллями Еміне Ердоган, дружини президента Реджепа Таїпа Ердогана, та Олени Зеленської, дружини президента України Володимира Зеленського.

Шермук та її діти, яких розмістили в готелі в районі Манавгат в Анталії, живуть у безпечному середовищі. Тут Шермук, яку разом з іншими дітьми, привезеними з України, намагається стерти сліди військової травми.

«Я просто хотів дати їм теплий дім».

Яна Шермук розповіла кореспонденту АА, що їхнє життя перевернулося з ніг на голову через війну в Україні.

Шермук заявив, що не бачив свою дружину з початку війни та робить усе можливе, щоб врятувати своїх дітей із зони конфлікту.

Шермук, який заявив, що наймолодшій дитині 6 років, а найстаршій – 20, сказав: «Одна з дітей, яких я виховую, має протез ноги через попередню аварію, а інша має особливі потреби через психологічні проблеми. В Україні прийомні сім’ї та дитячі будинки – це теплий дім для дітей. Я не знав, що почнеться війна, коли став прийомним батьком для цих дітей; це був збіг обставин. Я просто хотів забезпечити їм теплий дім».

Шермук, зазначивши, що безпека дітей стає серйозною проблемою під час війни, пояснив, що у березні минулого року вони сіли на поїзд, щоб за першої ж нагоди поїхати зі своїми дітьми до Австрії.

Шермук, стверджуючи, що вони ледве уникнули великої небезпеки протягом цього часу, сказав: «У поїзді ми побачили, як у повітрі знищили російську ракету. Вона могла б нас вразити. Тому ми вважаємо цей день нашим другим днем ​​народження. Після деякого перебування в Австрії нам довелося повернутися до України та жити в бункері».

 Діти щасливі в Туреччині.

Шермук, яка заявила, що вона дуже рада та полегшена приїзду до Туреччини, сказала: «Туреччина та Анталія – це безпечні місця. Мої діти були особливо раді приїзду до Туреччини. Зараз ми дуже щасливі. Мої діти ніколи раніше не бачили моря. Побачити море було їхньою мрією. Завдяки проекту Руслана Шостака «Дитинство без війни» ця мрія здійснилася».

Шермук заявив, що всі їхні потреби були задоволені в Анталії, але 11-річній дитині, у якої зламався протез, потрібен новий, і що він звертається за підтримкою до благодійників.

16-річний син Шермука, Кирил, сказав: «У нас у Туреччині все дуже добре. Ми граємо тут в ігри. Ми любимо море, тому я радий бути в Туреччині».

Яна Нагорна, координаторка проєкту «Дитинство без війни», висловила вдячність турецькій владі за те, що вона відкрила свої двері для українських дітей, зазначивши: «Ми раді, що змогли доставити їх у безпечне середовище. Ми дякуємо Фонду допомоги Руслана Шостака, який сприяв їхній евакуації до Туреччини, та групі «Онур», яка долучилась до покриття витрат на переїзд».

Посилання на ЗМІ